Михайло Федоров, як новий міністр оборони, отримав високі очікування від частини оборонної індустрії – зокрема через його попередній досвід запуску інноваційних державних рішень. За словами директора з розвитку оборонного підприємства, офіцера Повітряних сил у резерві Анатолія Храпчинського, у Федорова вже є напрацьований стиль роботи: швидкі практичні рішення, опора на команду та інструменти, які зменшують бар’єри для взаємодії держави з приватними виробниками.
Водночас експерт наголошує, що Міноборони – це не лише про технології та фронт. Це також про закупівлі, процедури, навчання та інші процеси, де накопичена роками бюрократія може сповільнювати будь-які зміни та створювати репутаційні ризики для нового міністра.
Ключові дві вимоги, на яких Храпчинський робить акцент у розмові, – створення інженерної ставки та врегулювання експорту/трансферу технологій. За словами співрозмовника, саме ці два напрямки можуть задати системний тон розвитку оборонно-промислового комплексу, зменшити ризики для співпраці з європейськими партнерами й утримати інженерні кадри в країні.
В інтерв’ю 24 Каналу директор з розвитку оборонного підприємства, офіцер Повітряних сил у резерві Анатолій Храпчинський пояснює, чому вважає цю кандидатуру посиленням для Збройних Сил України.
Читайте також Цифровий геній на чолі Міноборони: який план у Федорова на війну і що він зробив у Мінцифрі за 6 років
Як вважає експерт, Федоров має репутацію інноватора і демонстрував здатність знаходити конкретні рішення в ситуаціях, де потрібна швидка реакція. Співрозмовник стверджує, що саме цей підхід для оборонної сфери зараз критично важливий, бо війна вимагає швидкого циклу "задача – рішення – впровадження", а не тривалих погоджень.
директор з розвитку оборонного підприємства
Почнімо з того що Федоров – інноватор. За час його роботи було реалізовано низку точкових змін у державі, які реально працюють та суттєво спростили деякі процеси. Саме тому його підхід до запуску складних проєктів виглядає найбільш прагматичним. Історія зі Starlink чітко продемонструвала швидке практичне рішення. Так, було використано особисті та партнерські канали комунікації, але головне – знайдено дієвий механізм протидії ворожому використанню технології.
За словами Храпчинського, у Федорова є внесок у появу структур, які допомагали приватним компаніям швидше реалізовувати свої спроможності. Як вважає співрозмовник, важливо, що ці інструменти не лише пришвидшували процеси, а й формували практику впливу на законодавчі норми, що для оборонного ринку означає більш передбачувані правила гри.
Михайло Федоров / Фото з соцмереж
директор з розвитку оборонного підприємства
Якщо говорити про кандидатуру Федорова, – це безумовне посиленн
Водночас експерт наголошує, що Міноборони – це не лише про технології та фронт. Це також про закупівлі, процедури, навчання та інші процеси, де накопичена роками бюрократія може сповільнювати будь-які зміни та створювати репутаційні ризики для нового міністра.
Ключові дві вимоги, на яких Храпчинський робить акцент у розмові, – створення інженерної ставки та врегулювання експорту/трансферу технологій. За словами співрозмовника, саме ці два напрямки можуть задати системний тон розвитку оборонно-промислового комплексу, зменшити ризики для співпраці з європейськими партнерами й утримати інженерні кадри в країні.
В інтерв’ю 24 Каналу директор з розвитку оборонного підприємства, офіцер Повітряних сил у резерві Анатолій Храпчинський пояснює, чому вважає цю кандидатуру посиленням для Збройних Сил України.
Читайте також Цифровий геній на чолі Міноборони: який план у Федорова на війну і що він зробив у Мінцифрі за 6 років
Як вважає експерт, Федоров має репутацію інноватора і демонстрував здатність знаходити конкретні рішення в ситуаціях, де потрібна швидка реакція. Співрозмовник стверджує, що саме цей підхід для оборонної сфери зараз критично важливий, бо війна вимагає швидкого циклу "задача – рішення – впровадження", а не тривалих погоджень.
директор з розвитку оборонного підприємства
Почнімо з того що Федоров – інноватор. За час його роботи було реалізовано низку точкових змін у державі, які реально працюють та суттєво спростили деякі процеси. Саме тому його підхід до запуску складних проєктів виглядає найбільш прагматичним. Історія зі Starlink чітко продемонструвала швидке практичне рішення. Так, було використано особисті та партнерські канали комунікації, але головне – знайдено дієвий механізм протидії ворожому використанню технології.
За словами Храпчинського, у Федорова є внесок у появу структур, які допомагали приватним компаніям швидше реалізовувати свої спроможності. Як вважає співрозмовник, важливо, що ці інструменти не лише пришвидшували процеси, а й формували практику впливу на законодавчі норми, що для оборонного ринку означає більш передбачувані правила гри.
Михайло Федоров / Фото з соцмереж
директор з розвитку оборонного підприємства
Якщо говорити про кандидатуру Федорова, – це безумовне посиленн